За словами пивоварів та власників барів, зварити гарне пиво в Росії можна лише з іноземних компонентів.
Знайти в барах та магазинах справжнє крафтове пиво, вироблене в Чехії, Швеції чи Британії, з кожним днем стає все складніше. За словами самих пивоварів, готова продукція іноземного виробництва стала справжнім дефіцитом. Не виключено, що вже скоро рідкістю стане і вітчизняний крафт, який опинився у гострій залежності від імпортних матеріалів та сировини. Про небезпеку втратити ще один сегмент напоїв через санкції Євросоюзу ми поговорили з експертами пивної індустрії.
Нагадаємо, працівники барів та ресторанів помітили перші ознаки продовольчого дефіциту через західні санкції ще у квітні цього року. Зі страв стали стрімко пропадати компоненти іноземного походження, знайти заміну яким було непросто. Вже тоді кухарі вимушено прощалися з норвезьким лососем, а в барах викреслювали шотландське крафтове пиво з меню.
За словами власника відомого у Волгограді бару «Під’їзд» Михайла Сайкова, деякі країни справді припинили постачання крафтового пива до нашої країни, а імпортна сировина для пивоварень суттєво подорожчала.
— Бельгія, Швеція та багато інших країн припинили постачання до Росії готового крафтового пива, але сировина для пивоварень все ще поставляється, — розповів Михайло Сайков. — По суті нічого не змінилося, крім ціни. Швидше за все, сировину везуть до нас у країну обхідними шляхами через країни-посередники, тому транспортування стало більш затратним. Ціни на компоненти підскочили відсотків на 10–15, звідси зростання вартості кінцевого продукту. Ми купуємо пиво російських пивоварень у дистриб’юторів у Москві та Санкт-Петербурзі, але навіть вітчизняне пиво робиться з іноземної сировини. А крафтове пиво відрізняється від звичайного якраз унікальністю та якістю сортів хмелю та солоду, які дають величезний діапазон смакових відтінків.
«У Росії компонентів належного рівня просто немає. Солод, якщо й виробляють, то рівня “розливок”» – каже власник бару «Під’їзд» Михайло Сайков.
Схожої думки щодо причин подорожчання крафтового пива дотримується і власник бару Nora В’ячеслав Кузьменко. На думку ресторатора, вартість сировини міг вплинути дефіцит злакових культур у країнах постачальниках.
— Крафтове пиво дуже різноманітне і потребує великої кількості незвичайних та складних солодів, які на території Росії взагалі ніхто не вирощує, тому 90 відсотків компонентів іноземні — солод, хміль, тремтіння, — розповів В’ячеслав Кузьменко. — Нічого з того, що у нас вирощується для крафтового пива, не підходить за якістю і поступається аналогам із США, Чехії, Великобританії, Бельгії, Німеччини. У Європі злакові культури цього року також у дефіциті, ажіотажний попит призводить до підвищення цін. Як результат, нещодавно середня вартість крафтового пива у нас у закладі була в районі 300 рублів за 0,5 літра, тепер — 350 рублів. Але постачання пива від пивоварень триває, оскільки мають запаси сировини приблизно на півроку вперед.
За словами В’ячеслава Кузьменка, серйозний дефіцит у барах та магазинах зараз відчувається лише за іноземними марками.
— Щодо будь-якого імпортного пива, не лише крафтового, зараз у країні дуже великі проблеми, — додав він. — Все британське та ірландське відсутнє повністю. Якщо є десь, то це залишки. Паралельний імпорт через дружні країни можливий, але поки що я про це не чув. Утім, у всьому цьому є плюс. Наприклад, у Москві є хороша пивоварня, яка виготовляє не тільки крафтове пиво, а й класичне чеське. Майже всі московські бари, які працювали з імпортним пивом, зараз перейшли на пиво московського виробництва. За якістю воно анітрохи не поступається, а деякі сорти навіть кращі. Вони зараз розширюють виробництво. Але все це добре, тільки поки в Росію продовжуються постачання імпортної сировини.
«Не стане сировини – буде кирдик. Імпортозаміщення у цій сфері поки що не було, немає і не очікується», каже В’ячеслав Кузьменко.
Відмовитися від імпортної сировини та налагодити власне виробництво можна протягом кількох років, але для цього потрібне бажання влади та підприємців.
— Є багато запитань, що буде далі. Прогнози можна будувати як позитивні, так і негативні, але я впевнений, що налагодити виробництво якісного пива в нашій країні незалежно від іноземної сировини цілком можливо. Для цього потрібні 3–4 роки, бажання уряду та бажання підприємців, — додав Кузьменко. — У нашому регіоні крафтове пивоваріння поки що розвинене досить слабо. У нас мало своїх пивоварень, в основному виробництва зосереджені на території Москви та Санкт-Петербурга. Проте й у нас є кілька пивоварень, які намагаються працювати у цій сфері. Не завжди успішно, але деякі мають непоганий прогрес.
Про особливості та складнощі крафтового пивоваріння розповів директор волзької пивоварні Wooden Barrel Вадим Сидоренко. Пивовар підтвердив, що без іноземних компонентів зварити якісне пиво крафта майже неможливо.
— Спосіб виробництва пива буває двох типів: лагерний та елевий. Наша пивоварня спеціалізується на лагерних сортах, – розповів пивовар. — До них належать: класичний пілснер, чеська десятка, віденський лагер, імбирний лагер. Також ми експериментуємо з елями, тому що 95 відсотків крафту належить до такого типу пива. Наприклад, India Pale Ale, American Pale Ale. Сировину ми використовуємо переважно імпортну, оскільки вітчизняної практично немає. Хміль імпортний весь, а солод на 80 відсотків, решта – російське виробництво. Сировину використовуємо чеську, німецьку та американську. І, на жаль, проблеми із постачанням відчуваються. Більшість заявок перебуває у підвішеному стані, немає точних термінів, і це створює проблеми. Намагаємося дотримуватись термінів за заявками до двох місяців, щоб хоч якось відчувати стабільність.
Втім, деякі сорти крафта зварити з російських компонентів все-таки можна, але вибір виявляється зовсім невеликим.
— Чи можливе виробництво крафтового пива цілком із російської сировини, сказати складно, — додав Вадим Сидоренко. — Якщо розглядати крафтові сорти, такі як IPA чи АРА, то в них використовують безліч видів спеціального імпортного хмелю, заміни якому на вітчизняному ринку просто немає. Однак для таких сортів, як sour ale або томатне гозе, можна використовувати російську сировину. Найближчі півроку ми ще протримаємося: зараз постачальники ще мають запаси на складах, а сировину привозять, хоч і з труднощами.
Коментувати