Наприкінці серпня “Оболонь” уклала угоду про партнерство з провідним незалежним дистриб’ютором напоїв в Ірландії Barry&Fitzwilliam, і вже у жовтні перша партія українського пива відправиться до країни кельтів. Це, безумовно перемога, адже Ірландія – батьківщина всесвітньо відомого пива Guinness, поціновувачі котрого започаткували видання знаменитої “Книги рекордів Гінесса”. Попит на наше пиво в Ірландії буде неодмінно, і причина цього не лише якість нашої продукції та нинішня популярність України у світі, але й плачевний стан ірландського пивоваріння – за період пандемії власне виробництво пива в Ірландії скоротилося на 46%. Ірландський дистриб’ютор обіцяє повертати частину коштів з кожної проданої пляшки “Оболоні” компанії.
З початку травня “Чернігівське” успішно продається у Нідерландах, на батьківщині Heineken. До речі там смакує і наше крафтове пиво Varvar. Виробники запевняють, що “Чернігівське” бельгійського та німецького виробництва можна побачити у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Італії, Франції, Польщі, Данії, Австрії, Швейцарії та Колумбії. Як стверджується, прибутки від продажу цього пива спрямують на благодійність. Зокрема, компанія AB InBev Efes Україна планує перерахувати не менше 5 мільйонів євро.
Загалом, на піку, який припав на 2008 рік, географія експорту українського пива охоплювала понад 70 країн світу. Експортувалося українське пиво і до таких визнаних поціновувачів як Чехія та Велика Британія. Зі скороченням виробництва експорт пива не припинявся, хоча його географія трохи звузилася.
Не менш цікавими є уподобання різних країн. Так, продукція черкаських пивоварів продавалася на Кіпрі та в Китаї, Молдові та Польщі, Білорусі, Німеччині й Казахстані. Та навіть у США, Уругваї та Ізраїлі можна було знайти знайомий бренд. Львівське пиво смакували мешканці десяти країн світу, у тому числі Чехії та Великої Британії. Експортували в Європу і крафтові виробники.
Вода важливіше. Остання мирна “Оболонь” піде з аукціону Christie’s, щоб військові отримали більше питної води.
Зрозуміло, що початок повномасштабного вторгнення ерефії перекреслив усі попередні напрацювання. Крім введеного з початку воєнного стану в Україні “сухого закону”, підкосили пивоварну галузь загроза безпеці на виробництвах або ж зовсім їх втрата у зоні бойових дій. Як, скажімо, можна було варити пиво “Оболонь”, коли на Оболоні рвалися снаряди?
Втім, варто було відігнати ворога від воріт столиці, як оболонські пивовари відновили свою роботу. Насправді споживач майже не помітив цієї паузи, адже на складах було достатньо пива, законтрактованого на експорт до тієї ж-таки білорусі, яке пішло на внутрішній ринок.
Тимчасова окупація та перетворення деяких регіонів на прифронтову смугу змусили пивоварні компанії здійснити серйозні трансформації, а деяким навіть перенести виробничі потужності на інші локації. Приміром, заводи одного з найбільших виробників пива в Україні AB InBev Efes Україна у Чернігові, Миколаєві та Харкові закриті. Натомість компанія вивела національний пивний бренд “Чернігівське” на ринок Бельгії. Щоправда варять його на тамтешніх заводах.
Загалом пивовари не залишилися осторонь загальнонаціонального спротиву. Практично усі провідні виробники під час дії сухого закону переорієнтувалися на випуск питної води, котра була вкрай необхідна як на фронті, так і в тилу. Наприклад компанія Carlsberg Ukraine з 24 лютого почала розливати питну воду та передавати її в різні регіони як гуманітарну допомогу.
Так само з початку війни джерела артезіанської води, які є в розпорядженні компанії “Оболонь”, використовуються для безкоштовної передачі води військовим і людям, що знаходяться на розорених війною регіонах України. Загалом підприємства компанії безкоштовно надали вже понад 3 мільйони літрів питної води.
Але мета ще не досягнута. Щоб забезпечити ще 4 мільйони літрів води, “Оболонь” заявила, що прагне залучити 1 мільйон доларів за 1 пляшку пива – останню пляшку свого пива, зварену в мирній Україні. “Останню Оболонь” виставлять на аукціон Christie’s у Нью-Йорку, стартова ціна якого становить 1 мільйон доларів.
Коментувати